Дві подорожі до Зальцбурга

Коли я вперше потрапила до Зальцбурга, а було це 2013 року, я відчула, що хотіла б тут жити - так сильно сподобалося мені це чудове місто. Дуже затишне, атмосферне, якесь дивовижно-спокійне. Старе місто з його великою кількістю пам'яток і просто красивих місць межує з новою його частиною. Під час першої поїздки я була в автобусному турі і не встигла побачити все, що хотіла, та й просто погуляти по всіх місцях часу не було. Тому прагнула потрапити туди знову. І ось, нарешті, в 2017 ми туди поїхали. На один день, але зате подивилися багато з того, що мене цікавило. Отже, тепер ділюся моїми враженнями з двох поїздок.

Під час першої подорожі нам дуже пощастило з екскурсоводом. Людина, закохана в своє місто - що може бути краще? Почали ми огляд з парку Мірабельгартен, розташованого на правому березі. Правий берег, або Нове місто, почав забудовуватися в кінці XVII - початку XVIII століття, коли місту стало тісно на лівому березі. Парк Мірабельгартен спроектований в 1690 році І. фон Ерлахом. Чудовий зразок європейського садово-паркового мистецтва. Там же розташований Палац Мірабель, він побудований в 1606 році, з того часу він не раз був перебудований. Зараз це резиденція міського бургомістра.

Парк у Зальцбурзі не один, їх дуже багато, можна вибрати на свій смак, що відвідати:

Мірабель; Хелльбрунн; Айгнерпарк; Ленерпарк; Народний парк; Пройшенпарк; Донненбергпарк; Зоопарк (поруч з парком Хелльбрунн); Франца Йосифа Доктора Ханса Лейшнер Кургартен Клаузентор Міннесхайм Гланспіц Леннер Штельц.

І музеїв теж багато:

Фортеця Хоензальцбург. Музей кафедрального собору. Музей «Кароліно-Августеум». У музеї відображено історико-культурний розвиток землі Зальцбург з давніх часів до наших днів. Названий на честь Кароліни Августи, дружини австрійського імператора Франца I. Галерея Резиденції. Музей Заттлера в будівлі Нової Резиденції. Музей в будинку, де народився Моцарт. Будинок-музей Моцарта на правому березі. Рупертінум - музей сучасного мистецтва, його було відкрито 1983 року. Крім постійної експозиції в музеї організовуються змінні виставки сучасного живопису і фотографії. Музей церкви Коллегіенкірхе. Музей бароко в саду Мірабель. Музей «Будинок Природи». Музей модерну розташований на вершині гори Менхсберг. Там проводяться виставки сучасного живопису. Палац Хелльбрунн. Етнографічний музей в парку Хелльбрунн. Музей найстарішої сімейної пивоварні Stiegl-Brauwelt

Далі ми перейшли по пішохідному мосту на лівий берег до Старого міста.

Старовинні вулички, відреставровані будинки, на яких написано, коли вони були побудовані і коли відновлені; будинок, в якому народився Моцарт - тепер там, природно, його музей; магазин ялинкових прикрас, що працює цілий рік, затишні ресторанчики, кав'ярні і вулична їжа, сувеніри на розкладках, туристи - все якось по-домашньому і затишно. Хоча не можна сказати, що Зальцбург - маленьке містечко. Просто відчуття затишку буває і в великих містах, все залежить від його атмосфери.

До речі, трохи про їжу. Як і всюди, в туристичному центрі ціни досить високі. Шукати щось подешевше ми не стали і пішли до того закладу, який порекомендувала гід. До цього ми зайшли до ресторанчика подалі від центру, де сиділи місцеві мешканці, судячи з їхнього вигляду. Але ціни там виявилися ну дуже високі. Випивши соку, пішли далі. Там, куди ми пішли потім, ціни були нижчі, а їжа смачна. Ще ми купили на розкладках пару брецелів з різними начинками і в спеціальному магазинчику марципанових цукерок ручної роботи. До речі, теж дуже смачних. Ще ми придбали на розкладках пару брецелів з різними начинками і в спеціальному магазинчику марципанових цукерок "Моцарт" ручної роботи, продаються поштучно. До речі, дуже смачні. Звичайно, тут в супермаркетах є і коробки не таких дорогих цукерок "Моцарт", заводських, ми їх теж купували, але можете мені не вірити, та ті, що були ручної роботи, набагато смачніше, і марципани всередині не зелені і не яскраво-жовті хімічні, а світлі. Від "Моцарта" в коробках у алергіків посипалися прищі і плями, а від нехімічних цукерок всім було добре, так що можна зробити певні висновки. Звичайно, тим, хто може їсти будь-яку їжу, пощастило, і це класно. Обирає кожен сам, що йому більше підходить. І чудово, що є варіанти.)

Під час другої подорожі ми зайшли до маленької кав'ярні, де продавалися тортики і тістечка. Тортики виявилися дуже смачними, приблизно по 2.50-3.50 євро за шматок, але шматок досить великий. А їжу ми брали з собою в дорогу, їли на ходу.

У Старому місті гарні собори. Всередині можна фотографувати, але без спалаху.

Бенедиктинське абатство Святого Петра (Stift Sankt Peter) було засноване Святим Рупертом близько 690 року, з чого й почався розвиток міста. Функціонує як чоловічий монастир до теперішнього часу. До 1100 року в абатстві розташовувалася резиденція архієпископа. Розташовується біля підніжжя гори Менхсберг. Окремі частини абатства і монастирський собор відкриті для відвідування туристами. Катакомби (Katakomben) вирубані в прямовисній стіні гори Менхсберг, до якої примикає абатство. У печерах жили відлюдники ранньохристиянської епохи, ще до заснування абатства.

Діючий водяний млин.

Площі, де можна посидіти на зручних лавах і послухати вуличних музикантів і студентів музичного університету "Моцартеум", які заробляють таким чином на свої потреби.